Читати книгу
Ярослав Борсук народився пiд час вiйни 1 липня 1941 року в сiм'ї пастора Володимира Борсука.
Читати
Ярослав Миколайович Велиган народився 28 липня 1935 року в Бучацькому районi Тернопiльської областi.
Читати
Ольга Велиган Ольга Велиган закончила факультет журналистики Львовского национального университета им. И. Франко. Она– автор поэтических сборников «Мить, як вiчнiсть», «Голгофа», «Причастя», «Прозрiння» и книги «Небеса», куда вошли стихи разных лет на русском и украинском языках. Это размышления о смысле жизни, о величии и милости нашего Господа, о вечности в Небесах, которую дарует Спаситель всем, кто возлюбил Его.
Читати
Дмитро Довбуш народився 1987 року в місті Луцьку в сім'ї робітників. Після школи закінчив філологічний факультет університету ім. Лесі Українки.
Читати
Ширинай родилась в Южном Казахстане в 1957 году, в мусульманской семье, но уже 45 лет живёт в Москве. По профессии бухгалтер-экономист. Уверовала в Иисуса Христа благодаря человеку, который был осуждён за веру и провёл в заключении 12 лет. Трудится в миссии «Свет на Востоке» с 1987 года. Преподаёт в институте по индуктивному изучению Библии с 2000 года. Автор книги «Моя вечная весна», которая переведена на семь языков.
Читати
Молюсь за тебе, Україно, Із болем в серці сподіваюсь, Що перемога прийде, вірю – Надія марно не згасає. Свiтлана Iотко (Завгородня) народилася 24 листопада 1983 року в мiстi Днiпро, Україна. Закiнчила економiчний факультет Будiвельної Академiї в Днiпрi, а також паралельно вивчала англiйську мову i телевiзiйну журналiстику. В 17 рокiв Свiтлана прийняла свiдоме рiшення слiдувати за Христом. Перша збiрка вiршiв «Я вільна» була видана в 2019 роцi. Декiлька її вiршiв покладено на музику i стали пiснями. У квiтнi 2021 року разом з чоловiком Святославом i трьома дiтьми Свiтлана переїхала в США, у мiсто Сакраменто, де розпочала мотивацiйну програму «Гарнi люди» на мiсцевому радiо. У 2022 р. поезія Свiтлани була надрукована в альманасi «Новi часи».
Читати
“Будемо ж і ми тими, хто помічає біль інших, хто готовий приносити до престолу благодаті прохання за людей, яким необхідна милiсть від Всевишнього”. Ірина Кархут навернулася до Господа у дев’ятнадцять років. Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету iм. I. Я. Франка. Багато років працювала журналістом на Тернопільському державному телебаченні. У 2002 році разом із сім’єю іммігрувала до США (Сакраменто, Каліфорнія). Член Grace Avenue Bible Church у Сакраменто. Автор християнських телевізійних програм «Спочатку було Слово», «Дiм, збудований Мудрістю», численних публікацій, християнських радіо- та телепередач про героїв віри. Творчий сайт: http://www.heroes-of-faith.com Ірина любить поезію i пише вірші для Божої слави. Член редколегії та постійна ведуча рубрики “Місія сьогодні” у журналі “Божий виноградник” Тихоокенського Об’єднання євангельських християн-баптистів. У 2022 р. поезія Ірини була надрукована в альманасі “Нові Часи”. Разом із чоловіком Михайлом виховали двох дітей.
Читати
Життєві дороги Світлани Касянчик розпочалися у жовтні 1959 року у маленькому шахтарському містечку Нововолинську.
Читати
Живет в городе Киев, Украина. Стихи начал писать в юности. Первые уроки поэтического мастерства получил в литературной студии при Союзе писателей Украины, тогда же появились и первые публикации. Затем была учеба в Киевском государственном университете им. Т.Г. Шевченко на факультете журналистики.
Читати
Василь Мартинюк народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівці Сарненського району Рівненської області. Здобув вищу освіту у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, на філологічному факультеті. Закінчив аспірантуру при тому ж університеті та захистив кандидатську дисертацію. Із 1999 року працює літературним редактором журналу «Благовісник». Із 2015 року виконує служіння пресвітера в євангельській церкві с. [...] Василь Мартинюк народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівці Сарненського району Рівненської області. Здобув вищу освіту у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, на філологічному факультеті. Закінчив аспірантуру при тому ж університеті та захистив кандидатську дисертацію. Із 1999 року працює літературним редактором журналу «Благовісник». Із 2015 року виконує служіння пресвітера в євангельській церкві с. Княгининок Луцького району. Автор збірки віршів «Оновлення серця» (2004). Батько шести дітей.
Читати
Микола Мучинський народився 2 січня 1961 року в с. Гніздичне на Тернопільщині.
Читати
Петро Романюк народився 7 травня 1948 року в с. Муравиця Рівненської області. Здобув фінансову освіту.
Читати
Савченко Александр Петрович – врач и богослов, священнослужитель, поэт и писатель, автор бестселлеров «Бриллианты мысли», «Спутник христианского врача», «Сокровища премудрости и ведения», «Жемчужины опыта», многочисленных сборников стихов и рассказов. Родился в 1952 году в городе Жданове (теперь Мариуполь). Годы юности и творческого становления поэта прошли на ленинградской земле.
Читати
Володимир Сад народився 1 січня 1956 року в с. Великі Телковичі, що на Рівненщині. Навчався в Рівненському державному музичному училищі, у Рівненському біблійному інституті.
Читати
Михайло Черенков — проповідник, викладач, пастор Церкви “Відродження” (м. Ванкувер, штат Вашингтон). Автор книг і багатьох статей про суспільну позицію євангельських церков.
Читати
“Щоб почути Божий голос, потрібно приглушити свій, і, висловивши своє безмiрне захоплення Його любов’ю та благодаттю, змовкнути у благоговійному трепеті…” Юрій Сiпко народився 28 лютого 1952 року у місті Тара Омської області четвертою дитиною у сім’ї пресвітера Церкви євангельських християн-баптистів. У 16 років вступив до Омського будівельного технікуму. Через чотири роки після його закінчення був призваний до армії та проходив службу у внутрішніх військах у селищі Табага Якутської АРСР, де займався будівництвом охоронної системи місцевого табору. Після демобілізації оселився там разом із дружиною та дітьми, працюючи на місцевому лісокомбінаті. У 1978 році разом із сім’єю повернувся до Києва і прийняв хрещення в баптистській церкві. У 1981-1983 роках навчався на Заочних біблійних курсах ВСЄХБ. У 1984-му висвячений на дияконське, а у 1985-му — на пресвітерське служіння. З 1987 року Юрій Сiпко – старший пресвітер по Омській і Тюменській областях. У 1993 році був обраний заступником голови Російського Союзу євангельських християн-баптистів і разом із сім’єю переїхав до Москви. 20 березня 2002 року Юрій Сiпко був обраний на посаду голови Російського Союзу євангельських християн-баптистів, на якiй знаходився два терміни. 25 березня 2010 року під час 33 з’їзду РС ЄХБ відповідно до Статуту Союзу склав свої повноваження. Автор книги “Голос волаючого” (2013). Почесний доктор Санкт-Петербурзького християнського університету. Одружений, має 11 дітей та 12 онуків.
Читати