“Щоб почути Божий голос, потрібно приглушити свій, і, висловивши своє безмiрне захоплення Його любов’ю та благодаттю, змовкнути у благоговійному трепеті…” Юрій Сiпко народився 28 лютого 1952 року у місті Тара Омської області четвертою дитиною у сім’ї пресвітера Церкви євангельських християн-баптистів. У 16 років вступив до Омського будівельного технікуму. Через чотири роки після його закінчення був призваний до армії та проходив службу у внутрішніх військах у селищі Табага Якутської АРСР, де займався будівництвом охоронної системи місцевого табору. Після демобілізації оселився там разом із дружиною та дітьми, працюючи на місцевому лісокомбінаті. У 1978 році разом із сім’єю повернувся до Києва і прийняв хрещення в баптистській церкві. У 1981-1983 роках навчався на Заочних біблійних курсах ВСЄХБ. У 1984-му висвячений на дияконське, а у 1985-му — на пресвітерське служіння. З 1987 року Юрій Сiпко – старший пресвітер по Омській і Тюменській областях. У 1993 році був обраний заступником голови Російського Союзу євангельських християн-баптистів і разом із сім’єю переїхав до Москви. 20 березня 2002 року Юрій Сiпко був обраний на посаду голови Російського Союзу євангельських християн-баптистів, на якiй знаходився два терміни. 25 березня 2010 року під час 33 з’їзду РС ЄХБ відповідно до Статуту Союзу склав свої повноваження. Автор книги “Голос волаючого” (2013). Почесний доктор Санкт-Петербурзького християнського університету. Одружений, має 11 дітей та 12 онуків.
